Інспектор поліції не може тримати в руках прилад TruCam при фіксації швидкості руху авто

Шостий апеляційний адмінсуд зазначив, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим.

 

Прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим.

Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці. Про це зазначила колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду 758/8181/23 від 24 січня 2024 року.

Обставини справи

Водій звернувся до Подільського районного суду Києва з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора батальйону в м. Бориспіль УПП у Київській області від 2 січня 2022 року про накладення штрафу 340 грн (ч. 1 статті 122 КУпАП).

Згідно постанови водій, керуючи транспортним засобом «Nissan Qashqai» в м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2, рухався зі швидкістю 73 км/год в населеному пункті, перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті.

Замір швидкості руху здійснювався приладом ТгuСаm LТІ 20/20.

Рішенням Подільського райсуду від 12 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Позивач подав апеляційну скаргу, колегія суддів ШААС її задовольнила.

Що вирішив апеляційний суд

Суд першої інстанції вказав, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи зазначає, що вони не містять доказів, які б відповідали вимогам ст. ст. 73 - 76 КАС України та належно підтверджували факт допущення позивачем порушення ПДР, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, позивачем вказано про наявність сумнівів щодо коректності результатів вимірювання.

Вимірювач, яким здійснювався замір швидкості транспортного засобу - лазерний LTI 20/20 ТгuСаm II. Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТгuСаm II призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів (ТЗ) в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних (залежно від ступеню участі оператора у процесі роботи вимірювача) дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху.

Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Приписи частини 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Згідно з ст. 31 Закону "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Як було зазначено, у постанові вказано, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась приладом TruCam.

Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 ПДР), оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 Закону № 580-VIII, передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.

Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.

Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, а також того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70.

Тобто, з матеріалів справи неможливо встановити об`єктивну сторону згаданого вище правопорушення, оскільки відсутні належні докази вчинення такого правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що імперативними положеннями частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає вказує, що ані оскаржувана постанова, ані матеріали справи не містять достатніх відомостей про факт належної фіксації допущеного правопорушення належно встановленим технічним приладом.

Натомість притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, з огляду на відсутність належних доказів допущення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду попередньої інстанції та дають підстави стверджувати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Автор: Наталя Мамченко

Джерело: http://surl.li/qzvcv

 

ТАКТИКА ЗАХИСТУ ЗА СТ. 130 КУПАП

 « Випив – за кермо не сідай » – так каже нам соціальна реклама на білбордах.

Справді, статистично керування авто у нетверезому стані входить до топ-список причин ДТП.

Відповідно держава, як інститут, покликаний здійснювати управління суспільством та керівництво громадськими процесами, запровадила відповідальність за керування транспортними засобами у нетверезому стані. Така відповідальність ділиться на адміністративну та кримінальну і має на меті, по-перше , запобігти вчиненню правопорушення, по-друге , покарати тих, хто його вже вчинив.

У цій статті поговоримо про адміністративну відповідальність, а саме: який механізм притягнення до відповідальності і як водію захищати свої права, якщо правопорушення все ж таки мало місце.

Відповідальність за водіння у нетверезому стані («штраф за алкоголь за кермом»)

Водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів (ст . 16 Закону України «Про дорожній рух» ).

Відповідно до ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння спричиняють накладення штрафу на водіїв у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на рік.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, зазначених вище, спричиняє позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, а також накладення штрафу на водіїв у розмірі 34 000 грн або адміністративний арешт строком на десять діб. При цьому як штраф, так і арешт можуть супроводжуватись відплатним вилученням транспортного засобу.

Якщо правопорушення скоєно особою більше двох разів протягом року, покарання буде ще суворішим – штраф у розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, що перебуває у приватній власності порушника, або адміністративний арешт п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на десять років та з конфіскацією транспортного засобу, що перебуває у приватній власності порушника.

Зупинка автомобіля поліцейським

Логічно, що починається все із зупинки транспортного засобу співробітником поліції.

Тут слід керуватися нормою ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» , якою встановлено підстави для зупинення автомобіля, а саме:

1) якщо водій порушив правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія чи пасажирів транспортного засобу до скоєння ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям скоєння ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває у розшуку;

5) якщо необхідно провести опитування водія чи пасажирів щодо обставин скоєння ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є чи могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріали ДТП;

7) якщо уповноважений орган державної влади ухвалив рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі утворює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення та використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, зареєстрованого в іншій країні, провадиться з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію або не поміщали у митний режим транзиту.

Поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

За розпорядженнями п. 8.9. ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

а) сигнального диска з червоним сигналом або світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та місце його зупинки;

б) включеного проблискового маячка синього та червоного або тільки червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

в) гучномовного пристрою;

г) спеціального табло, де зазначається вимога про зупинення транспортного засобу.

Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки. Водій має право знати причину зупинки транспортного засобу, а також прізвище та посаду поліцейського, який зупинив транспортний засіб. Про це прямо зазначено у ст.16 Закону України "Про дорожній рух". Таке право водія кореспондує обов'язок поліцейського назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання; пред'явити на вимогу водія службове посвідчення, надавши можливість ознайомитись із викладеною у ньому інформацією, не випускаючи його з рук; поінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу (ст. 18, 35 Закону України «Про національну поліцію» ).

Порядок огляду на алкоголь

Цей «етап» спілкування поліцейського з водієм нормований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11. 2015 № 1452/735.

Інструкцією визначено клінічні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, яка не відповідає обстановці.

У свою чергу, підставами для підозри на наркотичне сп'яніння є: наявність однієї чи кількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю із порожнини рота); звужені або дуже розширені зіниці, що не реагують на світ; уповільненість чи навпаки підвищена активність чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя чи неприродна блідість.

Огляд стан сп'яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров'я.

У разі відмови водія від перевірки на алкоголь на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатами перевірки, проведеної поліцейським, проводиться медичний огляд на алкоголь. Такий огляд проводиться у найближчій установі охорони здоров'я, яка входить до відповідного переліку, затвердженого управліннями охорони здоров'я місцевих держадміністрацій.

Під час скоєння ДТП, внаслідок якого є особи, загиблі чи травмовані, огляд на алкоголь у медичній установі є обов'язковим.

Огляд на стан сп'яніння поліцейським

За новими правилами перевірки на алкоголь, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення ( ст. 266 КУпАП ).

Перед проведенням перевірки водія на алкоголь поліцейський інформує водія про порядок застосування спеціального технічного засобу та на вимогу водія надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські чи особи, у неупередженості яких є сумніви.

Результати огляду стан сп'яніння водія вказуються в акті огляду. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один із яких вручається водієві, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.

Водій вважається таким, що керує авто у стані алкогольного сп'яніння, якщо тест показує більше 0,2 проміле алкоголю у крові.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення

Таким чином, якщо в результаті огляду на алкоголь виявлено, що водій керував автом у нетверезому стані, поліцейський, крім акта огляду, повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення (відомий у народі як «протокол алкогольного сп'яніння»).

У протоколі зазначається: дата та місце його складання, посада, ПІБ особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час скоєння та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідних вирішення справи. Якщо правопорушенням завдано матеріальних збитків, про це також зазначається у протоколі.

Протокол підписується особою, яка її склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявності свідків та потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.

У разі відмови особи від підписання протоколу, у ній провадиться запис про це. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, що додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складанні протоколу особі, притягуваному до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його правничий та обов'язки, що робиться відмітка у протоколі.

Також у протоколі вказується про вилучення посвідчення водія.

Надалі матеріали про адміністративне правопорушення направляються до суду, який здійснює притягнення водія до відповідальності.

Тактика захисту водія

Найдієвіший захист – це не поєднувати алкоголь та керування автомобілем. Адже ціною такого «поєднання» може бути життя людей.

Втім, якщо Ви з якихось причин стали водієм, якого притягують до відповідальності за нетверезе керування, слід бути озброєним практичними знаннями щодо захисту своїх прав.

Як же не втратити права за алкоголь - читаємо далі.

По-перше , намагайтеся фіксувати спілкування з поліцейським на власну камеру. Це не заборонено чинним законодавством. Єдиною умовою такого фіксування є те, що воно не повинно заважати поліцейському виконувати посадові обов'язки.

По-друге , попросіть поліцейського пред'явити Вам службове посвідчення. По можливості перепишіть дані посвідчення.

По-третє , вимагайте пред'явити сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу, яким здійснюється огляд на стан сп'яніння (йдеться про «алко-тест»).

По-четверте , огляд стану сп'яніння повинен проводитися або зі здійсненням відеозапису поліцейським або у присутності двох свідків. Свідками можуть бути лише особи, які не зацікавлені в результаті вирішення справи. Якщо у Вас є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості свідків, спокійно, але наполегливо заявляйте про це. Також переконайтесь (бажано під власний відеозапис), що свідки готові будуть прийти на виклик до суду та дати свідчення про обставини події.

По-п'яте , знайте, Ви маєте право не погодитись на проведення тесту на місці зупинки або не погодитись з результатами такого тесту. У цьому випадку огляд проводиться у медичному закладі, але не в будь-якому, а лише у тому, що затверджено управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Огляд провадиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

По-шосте , при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, уважно ознайомтеся з його змістом. У разі незгоди зі складанням протоколу, викладеним у ньому обставинами, потрібно обов'язково вказати про це у протоколі. Відмовлятися від підписання протоколу немає практичного сенсу, тоді як підписати протокол, попередньо виклавши у ньому свої зауваження – це дієвий механізм захисту прав.

По-сьоме , недоліки, допущені працівником поліції при оформленні документів (акту огляду, протоколу про адміністративне правопорушення) можуть бути підставою для відмови суду у притягненні водія до відповідальності.

По-восьме , пам'ятайте, посвідчення водія має бути повернене водію, якщо протягом трьох місяців судом не прийнято рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом.

 

Корисна добірка судової практики: як не втратити права за алкоголь

У ухвалі у справі № 357/3183/22 від 03.06.2022 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/104645437 ) суд зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не додано відео з бодікамери поліцейського; акт огляду стану алкогольного сп'яніння не підписано поліцейським, що свідчить про відсутність складу правопорушення у діях водія.

У постанові у справі № 686/27255/19 від 17.01.2020 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/86980302 ) суд дійшов висновку, що акт огляду складається та є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення у у разі згоди особи з результатом проведеного огляду та у разі небажання водія пройти огляд у медичному закладі. Оскільки водій акта огляду не підписав, це свідчить про його незгоду з таким актом. Огляд у медичному закладі не проводився. Отже, вина водія не доведена.

У ухвалі у справі № 404/4467/16-а від 20.02.2019 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/79997722 ) суд акцентував, що перебування за кермом транспортного засобу, що не перебуває в стані руху (перебуває у нерухомому стані), особи у нетверезому стані не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Якщо Вам потрібна послуга професіонала, скористайтесь сервісом «Тендер на юридичну послугу» від юридичного ресурсу «Протокол»

Автор консультації: Керуючий партнер Адвокатського бюро «ОЛЕНИ СИТАРЧУК» адвокат Олена СИТАРЧУК

 

5 ПОРАД, ЯК ВІДНОВИТИ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПРИ ПРИТЯГНЕННІ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СТ. 130 КУПАП

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачається притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані наркотичного, алкогольного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ст.130 КУпАП досить сувора – накладення штрафу від 17 000 грн. + позбавлення права на керування автомобілем від 1 року.

Зважаючи на це важливо вчасно користуватися якісною правовою допомогою для уникнення негативних наслідків.

На прикладі, реального судового рішення розглянемо аспекти, на які варто звертати увагу, якщо Вас хочуть притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Посилання на рішення : https://reyestr.court.gov.ua/Review/101744184 (Постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 08.12.2021 у справа № 554/9603/21).

ПОРАДА 1. ПЕРЕКОНАЙТЕСЯ У ЗАКОННОСТІ ЗУПИНКИ ВАШОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ПРАЦІВНИКАМИ ПОЛІЦІЇ.

Співробітники поліції не мають права зупиняти автомобіль без поважної причини. Стаття 35 Закону України «Про національну поліцію» визначає повний перелік таких підстав (посилання тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19).

При цьому правоохоронці зобов’язані чітко назвати причину – без пояснення зупинка транспортного засобу та подальші дії поліцейських вважаються незаконними.

У разі якщо адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП було виявлене працівниками поліції під час незаконної зупинки, це може поставити під сумнів подальшу процедуру оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

ПОРАДА 2. ПЕРЕВІРТЕ: ЧИ З ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНУ СКЛАДЕНИЙ ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ.

Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту висуваються спеціальні вимоги.

Ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

- дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

- відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);

- місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;

- пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

- інші відомості, необхідні для вирішення справи;

- якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з вимогами «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Отже, переконайтеся у тому, що протокол складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог його належного оформлення, а Вам, як водію, роз’яснено права та обов’язки.

ПОРАДА 3. КОРИСТУЙТЕСЯ ПРАВОМ НЕ ПІДПИСУВАТИ СКЛАДЕНИЙ ПРОТОКОЛ.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення має право не підписувати його. Як правило, таким чином, вона демонструє свою незгоду із відомостями, що викладені у протоколі. При цьому, це не позбавляє Вас права ознайомитися з протокол та взяти один його примірник. Просто у такому випадку, у протоколі поліцейським робиться помітка, про відмову від його підписання особою.

Також пам’ятайте, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Якщо Ви вважаєте, що дії поліцейського при зупинці Вашого транспортного засобу та складанні протоколу були явно незаконними, обов’язково зазначте про це у протоколі.

ПОРАДА 4. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА НЮАНСИ ПРОХОДЖЕННЯ ОГЛЯДУ НА СТАН СП’ЯНІННЯ.

Скористайтеся положеннями Інструкції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735 (посилання тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15#Text).

Ключові правила:

Огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я у разі, якщо водій відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або він незгодний з результатами огляду, проведеного поліцейським.

Проведення огляду на стан сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів:

1. Поліцейський, який здійснює огляд повинен мати спеціальне звання.

2. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

3. Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

4. Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

5. Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів:

1. Заклад охорони здоров’я повинен бути внесений до спеціального переліку.

2. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп’яніння.

3. За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров’я.

4. На підставі акта медичного огляду складається висновок щодо результатів медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.

5. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

6. Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ПОРАДА 5. НЕ НЕХТУЙТЕ МОЖЛИВІСТЮ СКОРИСТАТИСЯ КВАЛІФІКОВАНОЮ ПРАВОВОЮ ДОПОМОГОЮ.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Отож, у будь-який час Ви можете скористатися цим правом та залучити до справи свого адвоката.

Адвокат у справі допоможе відновити об’єктивну картину події; зібрати докази невинуватості водія; розробити тактику захисту; скласти необхідні документи по справі (заяви, скарги, заперечення); перевірити правильність і законність дій співробітників поліції; здійснити захист у судовому засіданні; оскаржити судове рішення (за необхідності).

Отож, будьте пильними! Переконайтеся, що у працівників поліції є законні підстави для притягнення Вас до відповідальності за статтею 130 КУпАП! Сподіваємося, що наші поради допоможуть Вам відстояти власні права та законні інтереси!

Автор консультації: РОГОЗІН Сергій Леонідович