« Випив – за кермо не сідай » – так каже нам соціальна реклама на білбордах.
Справді, статистично керування авто
у нетверезому стані входить до топ-список причин ДТП.
Відповідно держава, як інститут,
покликаний здійснювати управління суспільством та керівництво громадськими
процесами, запровадила відповідальність за керування транспортними засобами у
нетверезому стані. Така відповідальність ділиться на адміністративну та
кримінальну і має на меті, по-перше , запобігти вчиненню
правопорушення, по-друге , покарати тих, хто його вже вчинив.
У цій статті поговоримо про
адміністративну відповідальність, а саме: який механізм притягнення до
відповідальності і як водію захищати свої права, якщо правопорушення все ж таки
мало місце.
Відповідальність за водіння у
нетверезому стані («штраф за алкоголь за кермом»)
Водій зобов'язаний не допускати
випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або
іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу
та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом
особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів (ст . 16 Закону України «Про дорожній рух» ).
Відповідно до ст. 130 КУпАП керування транспортним
засобом особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під
впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,
відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до
встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння спричиняють накладення штрафу на водіїв у розмірі 17000 грн з
позбавленням права керування транспортними засобами на рік.
Повторне протягом року вчинення
будь-якого з порушень, зазначених вище, спричиняє позбавлення права керування
транспортними засобами строком на три роки, а також накладення штрафу на водіїв
у розмірі 34 000 грн або адміністративний арешт строком на десять діб. При
цьому як штраф, так і арешт можуть супроводжуватись відплатним вилученням
транспортного засобу.
Якщо правопорушення скоєно особою
більше двох разів протягом року, покарання буде ще суворішим – штраф у розмірі
51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк
десять років та з конфіскацією транспортного засобу, що перебуває у приватній
власності порушника, або адміністративний арешт п'ятнадцять діб з позбавленням
права керування транспортними засобами терміном на десять років та з
конфіскацією транспортного засобу, що перебуває у приватній власності
порушника.
Зупинка автомобіля поліцейським
Логічно, що починається все із
зупинки транспортного засобу співробітником поліції.
Тут слід керуватися нормою ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» ,
якою встановлено підстави для зупинення автомобіля, а саме:
1) якщо водій порушив правила
дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що
свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить
про причетність водія чи пасажирів транспортного засобу до скоєння ДТП,
кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що
свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи
знаряддям скоєння ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб
перебуває у розшуку;
5) якщо необхідно провести
опитування водія чи пасажирів щодо обставин скоєння ДТП, кримінального чи
адміністративного правопорушення, свідками якого вони є чи могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія
транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або
поліцейським або як свідка при оформленні протоколів про адміністративні
правопорушення чи матеріали ДТП;
7) якщо уповноважений орган
державної влади ухвалив рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу
на транспортному засобі утворює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення та
використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових
сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного
засобу, зареєстрованого в іншій країні, провадиться з метою виявлення його
передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили
такий транспортний засіб на митну територію або не поміщали у митний режим
транзиту.
Поліцейський зобов'язаний
проінформувати водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу з
детальним описом підстави зупинки.
За розпорядженнями п. 8.9. ПДР
вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним
сигналом або світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний
засіб та місце його зупинки;
б) включеного проблискового маячка
синього та червоного або тільки червоного кольору та (або) спеціального
звукового сигналу;
в) гучномовного пристрою;
г) спеціального табло, де
зазначається вимога про зупинення транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний
засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки. Водій має право
знати причину зупинки транспортного засобу, а також прізвище та посаду
поліцейського, який зупинив транспортний засіб. Про це прямо зазначено у
ст.16 Закону України "Про дорожній рух". Таке право водія
кореспондує обов'язок поліцейського назвати своє прізвище, посаду, спеціальне
звання; пред'явити на вимогу водія службове посвідчення, надавши
можливість ознайомитись із викладеною у ньому інформацією, не випускаючи його з
рук; поінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного
засобу (ст. 18, 35 Закону України «Про національну поліцію» ).
Порядок огляду на алкоголь
Цей «етап» спілкування
поліцейського з водієм нормований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв
транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи
перебування під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,
затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства
охорони здоров'я України від 09.11. 2015 № 1452/735.
Інструкцією визначено клінічні
ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини
рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене
тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка,
яка не відповідає обстановці.
У свою чергу, підставами для
підозри на наркотичне сп'яніння є: наявність однієї чи кількох ознак стану
алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю із порожнини рота); звужені
або дуже розширені зіниці, що не реагують на світ; уповільненість чи
навпаки підвищена активність чи рухливість ходи, мови; почервоніння
обличчя чи неприродна блідість.
Огляд стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки
транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених
до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія від перевірки
на алкоголь на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатами
перевірки, проведеної поліцейським, проводиться медичний огляд на
алкоголь. Такий огляд проводиться у найближчій установі охорони здоров'я,
яка входить до відповідного переліку, затвердженого управліннями охорони
здоров'я місцевих держадміністрацій.
Під час скоєння ДТП, внаслідок
якого є особи, загиблі чи травмовані, огляд на алкоголь у медичній установі є
обов'язковим.
Огляд на стан сп'яніння поліцейським
За новими правилами перевірки на
алкоголь, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі
неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох
свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про
адміністративне правопорушення ( ст. 266 КУпАП ).
Перед проведенням перевірки водія
на алкоголь поліцейський інформує водія про порядок застосування спеціального
технічного засобу та на вимогу водія надає сертифікат відповідності та
свідоцтво про повірку.
Не можуть бути залучені як свідки
поліцейські чи особи, у неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду стан сп'яніння
водія вказуються в акті огляду. У разі встановлення стану сп'яніння
результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про
адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох
примірниках, один із яких вручається водієві, а другий залишається у
поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне
правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Водій вважається таким, що керує
авто у стані алкогольного сп'яніння, якщо тест показує більше 0,2 проміле
алкоголю у крові.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення
Таким чином, якщо в результаті
огляду на алкоголь виявлено, що водій керував автом у нетверезому
стані, поліцейський, крім акта огляду, повинен скласти протокол про
адміністративне правопорушення (відомий у народі як «протокол алкогольного
сп'яніння»).
У протоколі зазначається: дата та
місце його складання, посада, ПІБ особи, яка склала протокол; відомості
про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце,
час скоєння та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що
передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків
та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідних вирішення
справи. Якщо правопорушенням завдано матеріальних збитків, про це також
зазначається у протоколі.
Протокол підписується особою, яка
її склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, за
наявності свідків та потерпілих протокол може бути підписаний також і цими
особами.
У разі відмови особи від підписання
протоколу, у ній провадиться запис про це. Особа, яка притягується до
адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження
щодо змісту протоколу, що додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї
відмови від його підписання.
При складанні протоколу особі,
притягуваному до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його
правничий та обов'язки, що робиться відмітка у протоколі.
Також у протоколі вказується про
вилучення посвідчення водія.
Надалі матеріали про
адміністративне правопорушення направляються до суду, який здійснює притягнення
водія до відповідальності.
Тактика захисту водія
Найдієвіший захист – це не
поєднувати алкоголь та керування автомобілем. Адже ціною такого
«поєднання» може бути життя людей.
Втім, якщо Ви з якихось причин
стали водієм, якого притягують до відповідальності за нетверезе керування, слід
бути озброєним практичними знаннями щодо захисту своїх прав.
Як же не втратити права за алкоголь
- читаємо далі.
По-перше , намагайтеся фіксувати спілкування з
поліцейським на власну камеру. Це не заборонено чинним
законодавством. Єдиною умовою такого фіксування є те, що воно не повинно
заважати поліцейському виконувати посадові обов'язки.
По-друге , попросіть поліцейського пред'явити Вам
службове посвідчення. По можливості перепишіть дані посвідчення.
По-третє , вимагайте пред'явити сертифікат відповідності
та свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу, яким здійснюється
огляд на стан сп'яніння (йдеться про «алко-тест»).
По-четверте , огляд стану сп'яніння повинен проводитися або
зі здійсненням відеозапису поліцейським або у присутності двох
свідків. Свідками можуть бути лише особи, які не зацікавлені в результаті
вирішення справи. Якщо у Вас є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості
свідків, спокійно, але наполегливо заявляйте про це. Також переконайтесь
(бажано під власний відеозапис), що свідки готові будуть прийти на виклик до
суду та дати свідчення про обставини події.
По-п'яте , знайте, Ви маєте право не погодитись на
проведення тесту на місці зупинки або не погодитись з результатами такого
тесту. У цьому випадку огляд проводиться у медичному закладі, але не в
будь-якому, а лише у тому, що затверджено управліннями охорони здоров'я
місцевих державних адміністрацій. Огляд провадиться не пізніше двох годин
з моменту встановлення підстав для його здійснення.
По-шосте , при складанні протоколу про адміністративне
правопорушення, уважно ознайомтеся з його змістом. У разі незгоди зі
складанням протоколу, викладеним у ньому обставинами, потрібно обов'язково
вказати про це у протоколі. Відмовлятися від підписання протоколу немає
практичного сенсу, тоді як підписати протокол, попередньо виклавши у ньому свої
зауваження – це дієвий механізм захисту прав.
По-сьоме , недоліки, допущені працівником поліції при
оформленні документів (акту огляду, протоколу про адміністративне
правопорушення) можуть бути підставою для відмови суду у притягненні водія до
відповідальності.
По-восьме , пам'ятайте, посвідчення водія має бути
повернене водію, якщо протягом трьох місяців судом не прийнято рішення про
позбавлення водія права керування транспортним засобом.
Корисна добірка судової практики: як не втратити права за алкоголь
У ухвалі у справі № 357/3183/22 від
03.06.2022 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/104645437 )
суд зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не додано відео
з бодікамери поліцейського; акт огляду стану алкогольного сп'яніння не
підписано поліцейським, що свідчить про відсутність складу правопорушення у
діях водія.
У постанові у справі № 686/27255/19
від 17.01.2020 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/86980302 )
суд дійшов висновку, що акт огляду складається та є підставою для складання
протоколу про адміністративне правопорушення у у разі згоди особи з результатом
проведеного огляду та у разі небажання водія пройти огляд у медичному
закладі. Оскільки водій акта огляду не підписав, це свідчить про його
незгоду з таким актом. Огляд у медичному закладі не проводився. Отже,
вина водія не доведена.
У ухвалі у справі № 404/4467/16-а
від 20.02.2019 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/79997722 )
суд акцентував, що перебування за кермом транспортного засобу, що не перебуває
в стані руху (перебуває у нерухомому стані), особи у нетверезому стані не є
доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 130 КУпАП.
Якщо Вам потрібна послуга
професіонала, скористайтесь сервісом «Тендер на юридичну послугу» від
юридичного ресурсу «Протокол»
Автор консультації: Керуючий партнер Адвокатського
бюро «ОЛЕНИ СИТАРЧУК» адвокат Олена СИТАРЧУК
Немає коментарів:
Дописати коментар